Історія кафедри

Історія кафедри організації і безпеки дорожнього руху бере свій початок з колишньої кафедри організації перевезень і дорожнього руху, яка була створена в 1979 році наказом Міністерства освіти України. До її професорсько-викладацького складу увійшли видатні вчені і педагоги, такі як ветерани Другої світової війни доценти Агеєнко А. П., Волошенко М. М., Кудієвський Г. Г., Савенко С. Л., старший викладач Рубінська І. В. та інші. ЇЇ першим завідувачем кафедри до 1993 року був кандидат технічних наук, доцент Решетніков Є. Б.

За період з 1993 по 2011 роки кафедра зазнала значних змін: розширення кафедри до розмірів факультету, відокремлення окремих кафедр зі спеціальностей, омолодження колективу. За період з 1979 по 1995 кафедра підготувала більше 700 фахівців за спеціальністю «Організація перевезень» і 500 – за спеціальністю «Безпека дорожнього руху». Була створена і розвинута матеріально-технічна база кафедри, що включала три кабінети для професорсько-викладацького складу, три спеціалізовані навчальні аудиторії та комп’ютерну лабораторію для виконання наукових досліджень, в тому числі аспірантами і студентами, які є членами студентського наукового товариства. За той же час співробітниками кафедри було виконано багато науково-дослідних робіт за замовленнями підприємств з України та з-за кордону.

У зв’язку з актуальними потребами народного господарства у фахівцях новітніх спеціальностей у 1995 році за наказом по університету № 103 від 23.11.95 р. була створена кафедра транспортних систем з тим же кадровим складом. В той час кафедра готувала фахівців одразу трьох спеціальностей – «Транспортні системи», «Організація і регулювання дорожнього руху» та «Організація перевезень і управління на транспорті».

Починаючи з 1995 року і по нинішній день кафедра підготувала більше ніж 3500 фахівців, які працюють на підприємствах всіх форм власності як в Україні, так і за кордоном – автотранспортних, транспортно-експедиційних, логістичних підприємствах, промислових та торговельних підприємствах, в органах ДАІ (нині в патрульній поліції), обласних державних адміністраціях, органах державного управління тощо.

У 2001 році кафедра транспортних систем стала кадровим, науковим і педагогічним джерелом для створення кафедри транспортних технологій, яка була створена для підвищення якості навчання у зв’язку з різким зростанням контингенту студентів вищезгаданих спеціальностей, що сягнув відмітки 1000 осіб на всіх курсах навчання.

У 2011 році на пост завідувача кафедрою організації та безпеки дорожнього руху, а саме таку назву взяла собі кафедра транспортних систем, призначили кандидата технічних наук, доцента Наглюка І.С. (нині професор, док. техн. наук). До навчально-лабораторної бази кафедри входять два кабінети професорсько-викладацького складу, чотири навчальних аудиторії, спеціалізований комп’ютерний клас та лабораторія технічних засобів регулювання дорожнього руху. До штатного розкладу кафедри входять 15 осіб професорсько-викладацького складу і 2 особи навчально-допоміжного складу. Кафедра забезпечує підготовку аспірантів, у тому числі іноземців.

Кафедра бере активну участь в науково-дослідницький роботі, зокрема за завданнями державних органів влади. Кафедра розробила пропозиції щодо оптимізації дорожнього руху в місті Харкові в рамках підготовки до Євро-2012, вдосконалення організації дорожнього руху на окремих ділянках вулично-дорожньої мережі, зокрема на вулиці Шевченко та проспекту Московському, розробляє проекти організації дорожнього руху у різних населених пунктах України за замовленнями органів місцевої влади та комерційних організацій.

Постійно поширюється наукове співробітництво кафедри з іншими навчальними закладами України та зарубіжжя.

На даний час кафедра співпрацює з міжнародним проєктом TRACECA у питанні дослідження використання водіями ременів безпеки.

Видатні діячі кафедри

Решетніков Євген Борисович

кандидат технічних наук, професор

 

Решетніков Євген Борисович народився в 1942 р. в сім'ї військовослужбовця, що боронив Вітчизну від німців. Після перемоги родина повернулася до Харкова. Закінчивши середню школу у 1960 р.,  Євген Борисович почав працювати у Лабораторії швидкісних автомобілів (ЛША) ХНАДУ (тоді ХАДІ), одночасно навчаючись на автомобільному відділенні вечірнього факультету інституту за спеціальністю  7.090258  "Автомобілі та автогосподарство". За участь у розробці та створенні швидкісних автомобілів був нагороджений медаллю ВДНГ.

Після закінчення в 1966 р. інституту працював інженером НДС кафедри автомобілів,  в 1973 р. захистив кандидатську дисертацію, з 1974 до 1979 р. працював доцентом кафедри “Автомобілі”, з 1979 до 1993 р. – завідувачем кафедри  оганізації перевезень та дорожнього руху, з 1993 до 1996 р. – деканом факультету управління та бізнесу, з 1996 до 2003 р. – заступником декана факультету заочного навчання, з 2003 до 2005 р. – завідувачем кафедри транспортних систем, з 2005 до 2011 р. – професором кафедри транспортних систем, з 2011 р. по 2019 р. працював професором кафедри організації і безпеки дорожнього руху. Загальний стаж роботи Євгена Борисовича у ХНАДУ становить 59 років.

Протягом своєї трудової діяльності опублікував більше 45 методичних робіт, в тому числі два навчальні посібники, 52 наукові праці загальним обсягом понад 35 друк. арк., має 5 авторських свідоцтв про винаходи. Під його керівництвом були підготовлені та захищені 3 дисертації на здобуття вченого ступеня канд. техн. наук. Активно впроваджував наукові розробки у виробництво.

Працюючи на посаді завідувача кафедри організації перевезень та дорожнього руху з моменту її створення, він зумів в найкоротший термін організувати випуск спеціалістів нового профілю, створити гарну методичну базу для їх підготовки, забезпечити впровадження прогресивних форм і методів навчання в навчальний процес – комп’ютеризацію навчання, виконання лабораторних робіт на підприємствах та ін. Налагодив наукові зв’язки з провідними науковими закладами України (ДержавтотрансНДІпроект, Харківський інститут судових експертиз та ін.), автотранспортними підприємствами Харкова та інших міст України.

В період роботи заступником декана ФЗН багато зробив для вдосконалення методів заочних форм навчання. Був одним з організаторів регіональних учбових закладів ХНАДУ у Херсоні, Сімферополі, Кривому Розі, Полтаві, Нікополі, Куп’янську.